На сам свят-вечір дива - Різдва з’явилась на світ дівчинка, яку нарекли Володимирою: Влодзею, Володечкою... І прийшла дівчинка у світ як Різдвяне диво, благословенне Богом, щоб, як і належить ВОЛОДИМИРОВІ (той, що володіє миром), володіти серцями і віддавати тепло свого серця.
Батько Грабовський Михайло Олексійович та мати Грабовська Зеновія Михайлівна щиро тішились та викохували свою Влодзю.
У 1962 вона поступила у перший клас Золочівської СШ №1, де провчилась 8 років та закінчила з похвальною грамотою. У 1970 році поступила у Бродівське педагогічне училище, яке закінчила у 1974 році. Цього ж року була призначена на посаду старшої піонервожатої Золочівської школи-інтернат, а у 1976 році переведена на посаду учителя початкових класів цієї ж школи, де працює і сьогодні. І ось почалися трудові будні, розбавлені радощами свят і перемог. У 1974 році листопаді місяці Грабовська Володимира виходить заміж за Івана Бакума. І почалися сімейні будні та сімейні свята.
Промайнули юні роки, як птаха крилом змахнула. Усе тепло душі, творчий запал, ентузіазм віддавала Володимира Михайлівна роботі у школі: назустріч дітям, назустріч батькам, назустріч колегам…
Ми бачимо чудову жінку, вірну дружину та люблячу матусю і бабусю, досвідченого учителя, щирого порадника, співчутливого та уважного співрозмовника. Завжди привітна, витримана, чуйна.
Для кожного свого шкільного випуску вона ставала улюбленою: так-так, бо вона з ними танцювала, співала, пильнувала їх, опікувалася по-материнськи.
І хоч роки, як пісня пролітають, та серце Ваше завжди молоде… Люблячи своїх рідних і близьких, своїх учнів та колег, обдаровуючи любов’ю весь світ. Нехай Ваша душа молодіє, а серце - не стомлюється жити.
1
Немає коментарів:
Дописати коментар